Словник іншомовних слів Мельничука

штиб

(нім. Gestübbe, Staub – пил)

кам’яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. штиб — див. КШТАЛТ.  Словник синонімів Караванського
  2. штиб — Дрібновугіль  Словник чужослів Павло Штепа
  3. штиб — ШТИБ¹, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (П. Панч); На шахту № 54 привезли новий струг.  Словник української мови у 20 томах
  4. штиб — штиб 1 іменник чоловічого роду дрібне вугілля штиб 2 іменник чоловічого роду кшталт розм.  Орфографічний словник української мови
  5. штиб — I -у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. II -у, ч., розм. Те саме, що кшталт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штиб — Штиб, -бу, -бові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. штиб — ШТИБ і, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам’яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408); На шахту № 54 привезли новий струг.  Словник української мови в 11 томах
  8. штиб — Штиб, -бу м. 1) Форма, манеръ, образецъ. см. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391.  Словник української мови Грінченка