штифт

(нім. Stift)

кріпильна деталь (циліндричний або конічний металевий стрижень), якою з’єднують деталі машин.

Значення в інших словниках

1. штифт — [штифт] штиефта, м. (на) штиефт'і, мн. штиефти, штиефт'іў  Орфоепічний словник української мови
2. штифт — ШТИФТ, а́, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовують для нерухомого з'єднання двох деталей машин. Учитель розбирає вузол і показує учням, що ..  Словник української мови у 20 томах
3. штифт — штифт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. штифт — -а, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого з'єднання двох деталей машин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. штифт — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень...  Словник синонімів української мови
6. штифт — Штифт, -та; шти́фти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. штифт — ШТИФТ, а́, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого з’єднання двох деталей машин. Учитель розбирає вузол і показує учням, що..  Словник української мови в 11 томах