імперсональний

імперсона́льний

(від ім... і лат. persona – особа)

безособовий;

¤ і-не речення – безособове речення, тобто таке, в якому немає підмета (напр.: «Вечоріє»).

Значення в інших словниках

1. імперсональний — Імперсона́льний: — безособовий [42;XVIII] От тим-то його твори являються нам імперсональними, мов чимсь елементарним, що є таке і не може бути інакше [XVIII]  Словник з творів Івана Франка
2. імперсональний — Неособовий  Словник чужослів Павло Штепа
3. імперсональний — ІМПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. книжн. Знеособлений; позбавлений особи, рис індивідуальності; протилежне персональний. Народні пісні .. прості і натуральні, та при тім вони імперсональні, без суб'єктивного колориту, індивідуальність поета в них затерта (І.  Словник української мови у 20 томах
4. імперсональний — імперсона́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. імперсональний — -а, -е. Безособовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови