інокуляція

інокуля́ція

(лат. inoculatio, від inoculo – роблю щеплення)

введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки або інших речовин у тканини рослин, тварин, людини (а також у поживне середовище).

Значення в інших словниках

1. інокуляція — (мед.) щепа  Словник чужослів Павло Штепа
2. інокуляція — інокуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інокуляція — -ї, ж. 1》 біол. Введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки та інших речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильне середовище. 2》 Уведення комахами збудників хвороб у кров людини або тварин при кровосмоктанні. 3》 перен. Зараження кого-небудь новими ідеями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інокуляція — ІНОКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол. Введення живих мікроорганізмів, сироватки та інших речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильне середовище. Інокуляція рослин прогрітим соком з карборундом здійснювалась шляхом натирання листя (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 6).  Словник української мови в 11 томах