інструментовка
інструменто́вка, інструментува́ння
1. Розподіл голосів музичного твору між інструментами оркестру, камерного ансамблю тощо.
2. Перекладення для оркестру (ансамблю) музичного твору, написаного для іншого складу або інструмента.
3. Упорядкований добір звуків у вірші або прозовому творі, який створює художню єдність частин тексту (алітерація, асонанс, звуконаслідування).
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука