інтерорецепція

інтерореце́пція, інтероце́пція

(від лат. interior – внутрішній і receptio – сприймання)

виникнення, проведення і сприймання центральною нервовою системою імпульсів, які з’являються внаслідок збудження чутливих закінчень, розсіяних у внутрішніх органах.

Значення в інших словниках

1. інтерорецепція — ІНТЕРОРЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., фізл. Те саме, що інтероце́пція. Інтерорецепція травного тракту забезпечує нормальне травлення, інтерорецепція серцево-судинної системи має величезне значення для рефлекторної регуляції кровообігу й дихання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. інтерорецепція — -ї, ж. Сприймання центральною нервовою системою подразнень, що надходять із внутрішнього середовища організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови