Значення в інших словниках
-
агіографія —
агіогра́фія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
агіографія —
(гр. hagios — священний і grapho — пишу) різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.
Словник стилістичних термінів
-
агіографія —
-ї, ж. Різновид церковної літератури – оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
агіографія —
АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж., книжн. Різновид церковної літератури – оповіді про життя осіб, яких церква оголосила святими. Темі святості присвячувалися численні “Патерики”, “Житія” святих, які утворюють самостійний шар у давньоруській літературі...
Словник української мови у 20 томах
-
АГІОГРАФІЯ —
• АГІОГРАФІЯ (від грец. 'άγιος — святий і γράφω — пишу) - вид церковно-істор. л-ри, який містить життєписи "святих". Див. Житійна література.
Українська літературна енциклопедія
-
агіографія —
агіогра́фія (від грец. άγιος – святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя «святих».
Словник іншомовних слів Мельничука
-
агіографія —
Жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також історія написання житій; Сказання про Бориса і Гліба.
Універсальний словник-енциклопедія
-
агіографія —
АГІОГРАФІЯ (від грецьк. άγιοζ — святий, γράφω — пишу) — література житій святих; жанр духовної біографії людей, по смерті канонізованих церквою, тобто офіційно віднесених нею до лику святих.
Філософський енциклопедичний словник
-
агіографія —
АГІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Різновид церковної літератури — оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими. Зовнішні риси народного оповідання про св. Валентія споріднюють його з творами стародавньої агіографії (Рад. літ-во, 3, 1957, 62).
Словник української мови в 11 томах