адресуватися —
адресува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
адресуватися —
[адреисуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а
Орфоепічний словник української мови
адресуватися —
-уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 заст. Звертатися особисто чи листовно до кого-небудь, кудись. 2》 Пас. до адресувати 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
адресуватися —
АДРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. заст. Звертатися особисто чи листовно до кого-небудь, кудись. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч). 2. тільки недок. Пас. до адресува́ти 2. Ці вітання ..
Словник української мови у 20 томах
адресуватися —
ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ (ОЗИВА́ТИСЯ), ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯ заст., УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ) розм., заст., ОБЕРТА́ТИСЯ рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
адресуватися —
АДРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. заст. Звертатися особисто чи листовне до кого-небудь, кудись. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (Панч, II, 1956, 456). 2. Пас. до адресува́ти 2. Ці вітання..
Словник української мови в 11 томах