анормальний

Ненормальний, несвій, виродок, звироднілий, збочений, хворобливий, скалічений, див. анаморфічний, дегенерат, ідіот, дурак

Значення в інших словниках

1. анормальний — анорма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. анормальний — -а, -е. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анормальний — АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. анормальний — анорма́льний (від а... і нормальний) незвичний, неправильний, з відхиленням від норм моралі, правил.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. анормальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
6. анормальний — Анормальний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. анормальний — АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Коцюб., І, ІУ55, 150).  Словник української мови в 11 томах