Значення в інших словниках
-
антиципація —
антиципа́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
антиципація —
Ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз. 2. Передчасне настання якогось явища. 3. Заздалегідь складене уявлення про щось.
Літературне слововживання
-
антиципація —
(лат. anticipatio — передбачення) — здатність випереджаючого уявлення явища, передбачення дій або поведінки індивіда до того, як вини будуть здійснені. А. має значення в індивідуальному вокальному та інструментальному навчанні музиці.
Словник-довідник музичних термінів
-
антиципація —
-ї, ж. 1》 Передбачення, здогад, прогноз. 2》 Передчасне настання якогось явища, дії. 3》 Заздалегідь складене уявлення про що-небудь. 4》 фін. Оплата боргового зобов'язання до настання встановленого терміну.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
антиципація —
АНТИЦИПА́ЦІЯ, ї, ж. 1. псих. Передбачування, вгадування подій, явищ; заздалегідь складене уявлення про що-небудь. Антиципація є здатністю діяти та приймати ті чи інші рішення з певним часово-просторовим випередженням очікуваних подій (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
антиципація —
(англ. апticipation) виплата грошей за діловим зобов’язанням до встановленого терміну.
Економічний словник
-
антиципація —
антиципа́ція (лат. anticipatio, від anticipo – наперед засвоюю, сприймаю заздалегідь) 1. Передбачення, здогад, прогноз. 2. Передчасне настання якогось явища, дії. 3. Заздалегідь складене уявлення про щось.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
антиципація —
Погляд, слушне припущення, на даний момент не обґрунтоване, але яке знаходить підтвердження в майбутньому.
Універсальний словник-енциклопедія
-
антиципація —
АНТИЦИПАЦІЯ (від лат. anticipatio — напередсхоплення) — поняття, що позначає здатність передбачати події. Зустрічається вже у стоїків та епікурейців. У Канта тлумачиться як апріорна напередвизначеність форм досвідно-теоретичного знання. Нині здебільшого вживається у когнітивних дисциплінах.
Філософський енциклопедичний словник
-
антиципація —
рос. антиципация (від латин. anticipatio, anticipo-сприймаю заздалегідь) — 1. Дії, спрямовані на передбачення явищ, подій, прогнозування перебігу обставин.
Eкономічна енциклопедія