Значення в інших словниках
-
аферист —
афери́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
аферист —
АФЕРИСТ – АФОРИСТ Аферист, -а. Той, хто здійснює афери; шахрай: шлюбний аферист. Пох.: аферистка, аферистський. Афорист, -а. Той, хто складає афоризми – лаконічні судження, в яких узагальнені глибокі висновки.
Літературне слововживання
-
аферист —
див. АВАНТУРНИК.
Словник синонімів Караванського
-
аферист —
-а, ч. Той, хто здійснює афери; шахрай.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аферист —
АФЕРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається аферами; шахрай. Коли Мамонтов починав цю важливу справу [будівництво залізниці], з нього сміялися і називали аферистом та авантюристом (з мемуарної літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
аферист —
див. брехливий
Словник синонімів Вусика
-
аферист —
афери́ст людина, що вчиняє аферу; шахрай.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аферист —
ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.
Словник синонімів української мови
-
аферист —
Афери́ст, -та; -ри́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
аферист —
АФЕРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається аферами; шахрай. — Так роблять аферисти… (Кучер, Прощай.., 1957, 303); Коли він [Мамонтов] починав цю важливу культурну справу [будівництво залізниці], з нього сміялися і називали його аферистом та авантюристом (Моє життя в мист., 1955, 88).
Словник української мови в 11 томах
-
аферист —
рос. аферист людина, що вчиняє аферу, шахрай.
Eкономічна енциклопедія