безпретензійний —
безпретензі́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
безпретензійний —
-а, -е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпретензійний —
БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. Не розрахований на зовнішній ефект; який не має претензій на щось екстраординарне; простий. Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (О.
Словник української мови у 20 томах
безпретензійний —
безпретензійний (безпретенсі́йний) скромний, простий; який не прагне справити враження (ср, ст): Ти питаєш про нову сусідку? А шо про неї можу сказати, молода, гарна, досить безпретензійна, мій тато б сказав: “Людина через прошу-перепрошую” (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
безпретензійний —
ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
безпретензійний —
БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий. Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (Коб.
Словник української мови в 11 томах