безуспішний —
безуспі́шний прикметник
Орфографічний словник української мови
безуспішний —
-а, -е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безуспішний —
БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (І. Франко); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
безуспішний —
ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.
Словник синонімів української мови
безуспішний —
БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (Фр., XI, 1952, 280); Запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир.., 1958, 39).
Словник української мови в 11 томах