Значення в інших словниках
-
бинт —
бинт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бинт —
[бинт] -биента, м. (на) биен'т'і, мн. биенти, биен'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
бинт —
-а, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бинт —
БИНТ, а́, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран, накладання пов'язок, скріплювання книжкових палітурок і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
бинт —
(-а) ч.,нарк. Тканина, просочена опіятами. ПСУМС, 7.
Словник жарґонної лексики української мови
-
бинт —
БИНТ, а́, ч. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев’язування ран і т. ін. Вчора зробили мені пов’язку не гіпсову, а просто з крохмального бинта (Л. Укр., V, 1956, 261); Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (Довж., І, 1958, 189).
Словник української мови в 11 томах