бухгалтер —
бухга́лтер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бухгалтер —
-а, ч. Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бухгалтер —
БУХГА́ЛТЕР, а, ч. Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Дали йому місце бухгалтера в сахарні (І. Нечуй-Левицький); Чому один брат буває червоний, другий білий, один винахідник, а другий просто бухгалтер? (В.
Словник української мови у 20 томах
бухгалтер —
БУХГА́ЛТЕР, а, ч. Фахівець з бухгалтерії (в 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Дали йому місце бухгалтера в сахарні (Н.-Лев., IV, 1956, 284); — В Чадаці таких бухгалтерів, які йому потрібні для фінансової групи, не знайдеш (Ле, Міжгір’я, 1953, 22).
Словник української мови в 11 томах