взаємини —
[ўзайемиение] -миен
Орфоепічний словник української мови
взаємини —
-ин, мн. Взаємні стосунки між ким-, чим-небудь. || Взаємозв'язок, взаємовплив між предметами, явищами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
взаємини —
ВЗАЄ́МИНИ, ин, мн. Стосунки, відносини між ким-, чим-небудь. На коліна б бажав я упасти, Слізьми виплакать горе пекуче своє, До ніг милої серденько скласти.., На мить щирих взаємин зазнати (П.
Словник української мови у 20 томах
взаємини —
ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І.
Словник синонімів української мови
взаємини —
Взає́мини, -мин, -минам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
взаємини —
ВЗАЄ́МИНИ, ин, мн. Взаємні стосунки між ким-, чим-небудь. На коліна б бажав я упасти, Слізьми виплакать горе пекуче своє, До ніг милої серденько скласти.., На мить щирих взаємин зазнати (Граб.
Словник української мови в 11 томах