визив —
ВИ́ЗИВ, у, ч., рідко. Те саме, що ви́клик. У голосі дівчини вчувалися нотки роздратування, навіть якийсь визив (з газ.); * У порівн. Ебеновий вождь з сережкою зорі у вусі, спів поганський жбурнувши в хмари, наче визив, прокляне поразки бога злого (Б.-І. Антонич).
Словник української мови у 20 томах