глибина —
-и, ж. 1》 Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. 2》 Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. 3》 чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. 4》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глибина —
ГЛИБИНА́, и́, ж. 1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. За проваллям, глибини якого ще не можна було помітити, стирчали зелені шпилі гір (М. Коцюбинський); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (В.
Словник української мови у 20 томах
глибина —
до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити, схвилюва́ти і под. Дуже, надто, надзвичайно. Доля Тараса Григоровича (Шевченка) вразила хазяїв до глибини душі (З.
Фразеологічний словник української мови
глибина —
ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І.
Словник синонімів української мови
глибина —
ГЛИБИНА́, и, жін. 1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. Геологи розраховують з двокілометрової глибини одержувати справжній окріп з температурою до 90 градусів (Вечірній Київ, 15.
Словник української мови в 11 томах