Значення в інших словниках
-
глист —
глист іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
глист —
-а, ч. Черв'як, що паразитує в організмі людини і тварин; гельмінт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глист —
ГЛИСТ, а́, ч. Черв'як, який паразитує в організмі людини і тварин; гельмінт. Найчастіше глисти населяють той чи інший відділ кишок, але можуть паразитувати в печінці, в жовчному міхурі та в інших органах (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
глист —
(-а) ч.
Словник жарґонної лексики української мови
-
глист —
ГЛИСТ (черв'як, що паразитує в організмі людини, тварин), ГЕЛЬМІ́НТ книжн., ГЛИСТЮ́К розм. З ним дітям заборонено гратися, бо в собак, мовляв, є глисти (О. Донченко); Збудниками глистяних хвороб є паразитичні черв'яки — гельмінти, або глисти (з журналу).
Словник синонімів української мови
-
глист —
Глист, глиста́; глисти́, -ті́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
глист —
ГЛИСТ, а́, ч. Черв’як, що паразитує в організмі людини і тварини; гельмінт. Найчастіше глисти населяють той чи інший відділ кишок, але можуть паразитувати в печінці, в жовчному міхурі і в інших органах (Хвор. дит. віку, 1955, 149); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
глист —
Глист, -та м. Глиста.
Словник української мови Грінченка