гонорар —
гонора́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гонорар —
див. ВИНАГОРОДА.
Словник синонімів Караванського
гонорар —
[гонорар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
гонорар —
-у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Авторський гонорар — винагорода, що її сплачують автору за використання літературного, наукового твору чи твору мистецтва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гонорар —
ГОНОРА́Р, у, ч. Грошова винагорода авторам наукових праць, літературних, мистецьких творів тощо, яка видається згідно з договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (М.
Словник української мови у 20 томах
гонорар —
(англ. royalties) винагорода, яка сплачується авторові або його спадкоємцям за використання (видання, публічне виконання та ін.) творів науки, літератури, мистецтва.
Економічний словник
гонорар —
гонора́р (від лат. honorarium – винагорода за послуги) грошова винагорода авторам за твори літератури й мистецтва або їх нащадкам за використання творів.
Словник іншомовних слів Мельничука
гонорар —
ГОНОРА́Р, у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
гонорар —
рос. гонорар (від латин. honorarium — винагорода за послуги) — 1. Грошова винагорода за певні комерційні операції, торговельні послуги, виконання умов договору. 2. Винагорода за написання творів мистецтв, літератури і за їх виконання.
Eкономічна енциклопедія