декорація —
декора́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
декорація —
У ФР. прикраса, оздоба, оздоблення, оформлення, декорування, кн. декор|ум|; (облудна) ілюзія, окозамилювання, окозамилення.
Словник синонімів Караванського
декорація —
-ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця та обстановки дії, встановлюване на сцені. || перен. Загальний вигляд чого-небудь. || Оздоблення, прикраса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декорація —
декора́ція (лат. decoratio, від decoro – прикрашаю) 1. Художнє або архітектурне оформлення сцени, простору, в межах якого відбувається зйомка кінофільму. 2. Переносно – зовнішньо показне, привабливе, але таке, що приховує непринадність чогось.
Словник іншомовних слів Мельничука
декорація —
ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец.
Словник синонімів української мови
декорація —
ДЕКОРА́ЦІЯ, ї, ж. Живописне або архітектурне зображення місця і обстановки дії, встановлюване на сцені. Декорація в глиб сцени показує вид села (Фр.
Словник української мови в 11 томах