Значення в інших словниках
-
добриво —
до́бриво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
добриво —
ДОБРИВО – УДОБРЕННЯ Добриво. Речовина, якою удобрюють грунт для підвищення врожайності: азотисті добрива, мінеральні добрива, органічні добрива, внесення добрив. А як Антон не має добрива, то хоч нехай він сіє, хоч не сіє – не повернеться й насіння (С.
Літературне слововживання
-
добриво —
-а, с. Речовина органічного (біологічного) і неорганічного (мінерального) походження чи бактерії, які вносяться в ґрунт, щоб поліпшити живлення рослин і тим підвищити їхню врожайність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
добриво —
ДО́БРИВО (речовина, яку вносять у ґрунт для поліпшення живлення рослин і підвищення їх урожайності); ТУК (перев. мінеральне). І трудились люди вволю, І давали добрив полю — Вийшов добрий урожай (Г.
Словник синонімів української мови
-
добриво —
ДО́БРИВО, а, с. Речовина органічного (біологічного) і неорганічного (мінерального) походження або бактерії, які вносяться в грунт, щоб поліпшити живлення рослин і цим самим підвищити їх врожайність.
Словник української мови в 11 томах