довговічний —
-а, -е. Який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років; багатолітній. || Розрахований на довгий час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
довговічний —
див. довгий; старий
Словник синонімів Вусика
довговічний —
ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
довговічний —
Довгові́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
довговічний —
ДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років; багатолітній. За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (Панч, В дорозі, 1959, 301)...
Словник української мови в 11 томах