Значення в інших словниках
-
довір'я —
дові́р'я іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
довір'я —
-я, с. Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довір'я —
ДОВІ́РА (ставлення до когось, що ґрунтується на впевненості в його правоті, чесності, щирості тощо), ДОВІ́Р'Я, ВІ́РА рідше. Розмовляє (Федір) з нею одверто — виходить, вона викликає в нього довіру (А.
Словник синонімів української мови