дозрілий —
дозрі́лий 1 дієприкметник від: дозріти дозрі́лий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку
Орфографічний словник української мови
дозрілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2》 прикм. Який дозрів; доспілий. 3》 прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4》 прикм., перен. Який повністю сформувався.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дозрілий —
СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М.
Словник синонімів української мови
дозрілий —
ДОЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до дозрі́ти². Він подумав лише про хиткий білоцвітний кетяг калини з несподівано дозрілою червоною ягідкою (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах