Значення в інших словниках
-
дольмен —
дольме́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
дольмен —
-а, ч. Стародавня поховальна споруда у вигляді величезних кам'яних брил і плит, поставлених вертикально й перекритих зверху горизонтальною кам'яною плитою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дольмен —
ДОЛЬМЕ́Н, а, ч. Стародавня поховальна споруда з величезних кам'яних брил або плит, поставлених вертикально й перекритих зверху кам'яною плитою. Кам'яний курган із навалених брил. Такі, здається, називаються дольменами.
Словник української мови у 20 томах
-
дольмен —
(бретон. — стіл і камінь) Мегалітична споруда первіснообщинних часів житлового або культового призначення, де вертикальні плити перекривалися однією чи кількома горизонтальними.
Архітектура і монументальне мистецтво