дорогоцінний —
[дорогоц’ін:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
дорогоцінний —
-а, -е. 1》 Який коштує великі гроші, дуже цінний; дорогий. 2》 перен. Який має велике значення; дуже важливий. 3》 рідко. У звертанні – для вираження приязні, поваги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дорогоцінний —
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
дорогоцінний —
Дорогоці́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дорогоцінний —
ДОРОГОЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який коштує великі гроші, дуже цінний; дорогий. Всі сенатори в чорних шапочках, з парчевими широкими смугами через плече, з величезними дорогоцінними гудзиками завбільшки з куряче яйце (Моє життя в мист.
Словник української мови в 11 томах
дорогоцінний —
Дорогоцінний, -а, -е Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.
Словник української мови Грінченка