Словник чужослів Павло Штепа

дорогоцінний

Коштовний, високовартісний, дорогий

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. дорогоцінний — дорогоці́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дорогоцінний — Цінний, дорогий, коштовний, неоціненний, безцінний; (- вістку) дуже важливий, преважливий.  Словник синонімів Караванського
  3. дорогоцінний — [дорогоц’ін:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
  4. дорогоцінний — -а, -е. 1》 Який коштує великі гроші, дуже цінний; дорогий. 2》 перен. Який має велике значення; дуже важливий. 3》 рідко. У звертанні – для вираження приязні, поваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дорогоцінний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. дорогоцінний — Дорогоці́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дорогоцінний — ДОРОГОЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який коштує великі гроші, дуже цінний; дорогий. Всі сенатори в чорних шапочках, з парчевими широкими смугами через плече, з величезними дорогоцінними гудзиками завбільшки з куряче яйце (Моє життя в мист.  Словник української мови в 11 томах
  8. дорогоцінний — Дорогоцінний, -а, -е Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.  Словник української мови Грінченка