ексцес —
ексце́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ексцес —
Крайність, надмір, нестриманість, порушення норм, переборщення, перебрання міри; (неординарна акція) вибрик, випад, гострий конфлікт <�сутичка>.
Словник синонімів Караванського
ексцес —
-у, ч., книжн. 1》 Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь; зловживання, нестриманість; надмірність. 2》 Гостре зіткнення; порушення громадського порядку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ексцес —
Бешкет
Словник застарілих та маловживаних слів
ексцес —
ексце́с (від лат. excessus – вихід, відступ, відхилення) 1. Зловживання, нестриманість; надмірність, крайній прояв у чому-небудь. 2. Переносно – порушення громадського порядку.
Словник іншомовних слів Мельничука
ексцес —
ПОРУ́ШЕННЯ (відхилення від правил, законів, невідповідність традиції, звичаям тощо), НЕДОТРИ́МАННЯ, НЕДОДЕ́РЖАННЯ, ЕКСЦЕ́С книжн., ПЕРЕСТУ́ПЛЕННЯ заст.
Словник синонімів української мови
ексцес —
ЕКСЦЕ́С, у, ч., книжн. 1. Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь. 2. Гостре зіткнення; порушення громадського порядку. Де нема більшовиків або їм говорити не дають, там ексцеси, там розклад..
Словник української мови в 11 томах
ексцес —
рос. эксцесс (від латин. excessus- вихід, відступ, відхилення) — крайній прояв, рідкісний випадок перебігу процесу.
Eкономічна енциклопедія