еталон —
етало́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
еталон —
-а, ч. 1》 Точний зразок установленої одиниці виміру. || Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. Державний еталон — первинний або спеціальний еталон, затверджений офіційно як державний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
еталон —
етало́н (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) 1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад. 2. Переносно – зразок, мірило.
Словник іншомовних слів Мельничука
еталон —
КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність...
Словник синонімів української мови
еталон —
ЕТАЛО́Н, а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. У 1799 р. було виготовлено перший еталон.. метра (Фізика, І, 1957, 12); // Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів.
Словник української мови в 11 томах