затвор —
затво́р 1 іменник чоловічого роду рухома конструкція; частина вогнепальної зброї; механізм фотоапарата затво́р 2 іменник чоловічого роду місце ув'язнення; келія арх.
Орфографічний словник української мови
затвор —
Затвор — bolt, gate, closing device — *Verschlus — рухома конструкція, що повністю або частково перекриває отвір, маючи змогу припиняти (регулювати) надходження через нього рідини, газу тощо. Найбільш поширеними є такі конструктивні типи...
Гірничий енциклопедичний словник
затвор —
I -а, ч., спец. 1》 Рухома конструкція для закривання отворів приладів і споруд з метою припинення руху, доступу чого-небудь через отвір. 2》 Частина вогнепальної зброї, признач. для замикання ствола та виконання пострілу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затвор —
ЗАТВО́Р¹, а, ч., спец. 1. Рухома конструкція для закривання отворів приладів та споруд з метою припинення руху, доступу чого-небудь через отвір.
Словник української мови в 11 томах