збиватися —
збива́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
збиватися —
-аюся, -аєшся, недок., збитися, зіб'юся, зіб'єшся, док. 1》 Зрушуватися, зсовуватися з місця від удару, поштовху, різкого руху. || Зсовуючись із місця, зморщуватися, м'ятися. 2》 Відходити, відхилятися вбік від напрямку руху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збиватися —
збива́тися / зби́тися з доро́ги (з путі́, з шляху́ і т. ін.). Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий.
Фразеологічний словник української мови
збиватися —
ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
збиватися —
ЗБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗБИ́ТИСЯ, зіб’ю́ся, зіб’є́шся, док. 1. Зрушуватися, зсовуватися з місця від удару, поштовху, різкого руху. Тим часом вбігає схвильована Настуня, хустка збилась назад, сама спотикається (Вас.
Словник української мови в 11 томах