зловіщий —
ЗЛОВІ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що злові́сний. Над затихлою морською поверхнею розляглось зловіще ревіння моторів (Коз., Серце матері, 1947, 134); Кожним своїм нервом Кравцов слухав зловіщу тишу ночі (Ю. Бедзик, Полки..
Словник української мови в 11 томах