зчленовувати

З'єднувати, з'єднати, поз'єднувати, об'єднувати, об'єднати, пооб'єднувати, поєднувати, поєднати, приєднувати, приєднати, поприєднувати, лучити, злучувати, злучити, позлучувати, залучувати, залучати, залучити, позалучати, получувати, получити, прилучувати, прилучити, поприлучувати, (мотуз) сточувати, сточити, посточувати

Значення в інших словниках

1. зчленовувати — зчлено́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зчленовувати — -ую, -уєш, недок., зчленувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого-небудь). 2》 тех. Скріпляти, з'єднувати (окремі деталі, секції чого-небудь). 3》 анат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зчленовувати — З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн.  Словник синонімів української мови
4. зчленовувати — ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого-небудь). 2. техн. Скріпляти, з’єднувати (окремі деталі, секції чого-небудь). 3. анат.  Словник української мови в 11 томах