канонізувати —
канонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
канонізувати —
(святого) зараховувати до числа святих, рел. беатифікувати; П. робити правилом, узаконювати, узвичаювати.
Словник синонімів Караванського
канонізувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2》 перен., книжн. Визнавати кого-, що-небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
канонізувати —
УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.
Словник синонімів української мови
канонізувати —
Канонізува́ти, -зу́ю, -зу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
канонізувати —
КАНОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. церк. Робити каноном (у 1 знач.); // Зараховувати до числа святих. Мракобіси.. різних мастей хотіли канонізувати й Сковороду, зробивши з нього святого (Тич., III, 1957, 104). 2. перен., книжн.
Словник української мови в 11 томах