Значення в інших словниках
-
канонір —
каноні́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
канонір —
Гармаш, артилерист, іст. пушкар.
Словник синонімів Караванського
-
канонір —
-а, ч., військ., заст. Гармаш.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канонір —
каноні́р військ. артилерист (ст)||канарок
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
канонір —
каноні́р (нім. Kanonier, від франц. canon – гармата) рядовий солдат артилерії в дореволюційній Росії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
канонір —
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист).
Словник синонімів української мови
-
канонір —
Каноні́р, -ні́ра; -ні́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
канонір —
КАНОНІ́Р, а, ч., військ., дорев. Гармаш. Професор Ф. Рубо змалював у панорамі «Оборона Севастополя» каноніра Авер’яна Лагутіна (Кучер, Дорога.., 1958, 123).
Словник української мови в 11 томах