капати

хохл. (капать) крапати

крапати, крапляти, крапотіти, крапнути, викрапувати, викрапати, закрапувати, закрапати, накрапувати, накрапати, понакрапувати, окроплювати, окропляти, окропити, поокроплювати, покраплювати, покрапити, покроплювати, покропити, скраплювати, скрапити

Значення в інших словниках

1. капати — ка́пати 1 дієслово недоконаного виду накапувати рідко ка́пати 2 дієслово недоконаного виду падати краплями рідко  Орфографічний словник української мови
2. капати — Крапати, п. ф. кап; (часто) капотіти, крапотіти; (- дощ) накрапати; (- гроші) перепадати.  Словник синонімів Караванського
3. капати — див. лити; падати  Словник синонімів Вусика
4. капати — капаю, капаєш, рідко каплю, каплеш, недок. 1》 тільки 3 ос. Падати, литися краплями; крапати, крапотіти. || безос. 2》 тільки 3 ос., перен., розм. Діставатися, перепадати (про гроші). 3》 Лити краплями; виливати по краплі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. капати — ка́пати крапати (м, р, ст) ◊ як жи́дові з носа ка́пає → жид  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. капати — На бідного всюди капає. Бідному всюди зле.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. капати — Аю, -аєш, недок. Набридати, переконувати у чомусь. ◇ Капати на мозги. Отаких, як ти, вони й шукають, бо легше намозги капати і лапшу на вуха вішати (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
8. капати — за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук).  Фразеологічний словник української мови
9. капати — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
10. капати — Ка́пати, ка́плю, ка́плеш, ка́плють і ка́паю, -паєш, -пають або кра́пати, -паю, -паєш і кра́плю, -плеш, -плють; ка́пай, -па́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. капати — КА́ПАТИ, ка́паю, ка́паєш, рідко ка́плю, ка́плеш, недок. 1. тільки 3 ос. Падати, литися краплями; крапати, крапотіти. А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Укр.. лір. пісні, 1958, 76); Думи душу осідають, І капають сльози (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
12. капати — Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. Р. Дн.  Словник української мови Грінченка