каток —
като́к іменник чоловічого роду ковзанка розм.
Орфографічний словник української мови
каток —
КАТОК – КОТИК Каток, -тка. Ковзанка. Коток1, -тка. 1. Машина для вирівнювання та вкочування ґрунту, шляхового покриття тощо. 2. Пристрій для намотування дроту; котушка. Коток2, -тка. У фольклорі – маленький кіт; котик. – Півнику-братику, відчини!.. – "Тоток-тоток, не велів коток! (казка).
Літературне слововживання
каток —
-тка, ч., розм. Те саме, що ковзанка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
каток —
КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик).
Словник синонімів української мови
каток —
КАТО́К, тка́, ч., розм. Те саме, що ко́взанка. Вранці сніг війнув із поля, Й забіліло все навколо: І дорога, і гайок, І ставок, і наш каток (Стельмах, Живі огні, 1954, 7).
Словник української мови в 11 томах