кисет —
кисе́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кисет —
див. КАЛИТКА.
Словник синонімів Караванського
кисет —
[киесет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
кисет —
-а, ч. Те саме, що капшук 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кисет —
КИСЕ́Т, а, ч. Те саме, що капшу́к 1. Роздратований мош-Костаки поспішно висмикнув затканий ззаду за поясом кисет з тютюном (М. Коцюбинський); Він витягнув з кишені туго набитий оксамитовий кисет і подав Метелиці (В.
Словник української мови у 20 томах
кисет —
КИСЕ́Т (маленька торбинка для тютюну), КАПШУ́К, КАЛИ́ТКА, ГАМА́Н, КИСЕТИ́НА зневажл., КИСА́ заст. Дід притулився до стіни, поклав додолу калаталку і почав виймати кисет (В. Винниченко); Поклав (Антосьо) на столі капшук, повен тютюну (А.
Словник синонімів української мови
кисет —
КИСЕ́Т, а, ч., Те саме, що капшу́к 1. Роздратований мош-Костаки поспішно висмикнув затканий ззаду за поясом кисет з тютюном (Коцюб., І, 1955, 238); Давид витяг кисет і закурив (Головко, II, 1957, 7).
Словник української мови в 11 томах
кисет —
Кисет, -та м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506.
Словник української мови Грінченка