Значення в інших словниках
-
клоун —
кло́ун іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
клоун —
-а, ч. 1》 Цирковий артист-комік. || Блазень (у 1 знач.). 2》 перен. Про людину, що вдає блазня (у 3 знач.) або своєю поведінкою схожа на блазня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клоун —
КЛО́УН, а, ч. 1. Цирковий артист, який виконує комічні ролі. Незабаром розпочинає свої гастролі всевідомий і на предиво спритний клоун та акробат (В. Підмогильний); На арену вискочили два рудих клоуни (О.
Словник української мови у 20 томах
-
клоун —
кло́ун (англ. clown – бовдур, блазень, від лат. colonus – селюк, грубіян) 1. Комічний персонаж хитрого простака в англійській драмі. 2. Артист цирку, який виконує комічні, буфонадні ролі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
клоун —
БЛА́ЗЕНЬ заст. (особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН рідше.
Словник синонімів української мови
-
клоун —
КЛО́УН, а, ч. 1 Цирковий артист-комік. На арену вискочили два рудих клоуни (Донч., Дочка, 1950, 177); // Блазень (у 1 знач.)...
Словник української мови в 11 томах