кондиція —
-ї, ж. 1》 спец. Якість, норма, стандарт, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін. Довести до кондиції — привести у повну відповідність з якими-небудь вимогами. Дійти до кондиції — досягнути межі в чому-небудь. 2》 Умова договору, угоди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кондиція —
КОНДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін. Весь вирощений молодняк реалізують на м'ясо при досягненні ним відповідних кондицій (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
кондиція —
кондиція (кондыцыя) договір, служба, звання, посада, умова, доконечність, положення, стан, становище; учителювання на дому
Словник застарілих та маловживаних слів
кондиція —
(англ. standard) 1. умови певного договору. 2. норма, стандарт, якість, сорт, яким згідно з договірними умовами повинен відповідати той чи інший товар.
Економічний словник
кондиція —
конди́ція (від лат. condicio – умова, вимога) 1. Умови договору, 2. Норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору.
Словник іншомовних слів Мельничука
кондиція —
КОНДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін. Весь вирощений молодняк реалізують на м’ясо при досягненні ним відповідних кондицій (Птахівн.
Словник української мови в 11 томах
кондиція —
рос. кондиция 1. Норми, однакові якості, вимоги, яким повинен відповідати товар, матеріал, продукція згідно з стандартом або умовами договору. Товар, що не відповідає таким вимогам, називається некондиційним, а що відповідає — кондиційним. 2. Умови договору.
Eкономічна енциклопедія