Значення в інших словниках
-
конституція —
конститу́ція 2 іменник жіночого роду будова організму
Орфографічний словник української мови
-
конституція —
див. ЗАКОН; (організму) будова.
Словник синонімів Караванського
-
конституція —
I -ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права та обов'язки громадян. II -ї, ж. Будова організму, зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конституція —
КОНСТИТУ́ЦІЯ¹, ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права й обов'язки громадян. Маємо тільки конституцію [1905...
Словник української мови у 20 томах
-
конституція —
Сеймова ухвала
Словник застарілих та маловживаних слів
-
конституція —
конститу́ція (від лат. constitutio – устрій, установлення) 1. У Стародавньому Римі акти, що їх видавав імператор. 2. Основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
конституція —
осн. закон, який визначає принципи політичного і суспільно-економічного устрою держави, структуру осн. державних органів та осн. права і обов'язки громадян.
Універсальний словник-енциклопедія
-
конституція —
Конститу́ція, -ції, -цією; -ту́ції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
конституція —
КОНСТИТУ́ЦІЯ, ї, ж. Основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права й обов’язки громадян. Маємо тільки конституцію [1905...
Словник української мови в 11 томах
-
конституція —
рос. конституция 1. У, Стародавньому Римі акти, котрі видавав імператор. 2. Основний закон держави, що закріплює державний, суспільний устрій, основні права та обов'язки громадян, регулює майнові...
Eкономічна енциклопедія