кормчий —
КО́РМЧИЙ, а, е. 1. заст. Стос. до корми; пов'язаний із керуванням судном. Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда (О. Довженко); // у знач. ім. ко́рмчий, чого...
Словник української мови у 20 томах