Словник чужослів Павло Штепа

крок

Це див. шаг

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. крок — крок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. крок — Ступінь; (швидкий, повільний) хода; (хибний) П. дія, вчинок; (дипломатичний) захід, маневр; (уперед) ІД. поступ, проґрес.  Словник синонімів Караванського
  3. крок — -у, ч. 1》 Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. Крок за кроком — а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський); Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. крок — крок: ◊ у кроці під час ходьби (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. крок — На кожнім кроці чоловіка біда пасе. В житті що хвилі грозить нам якась небезпека.  Приповідки або українсько-народня філософія
  7. крок — за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л.  Фразеологічний словник української мови
  8. крок — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В.  Словник синонімів української мови
  9. крок — Крок, кро́ку; кро́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. сту́пінь²). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став… (Коцюб., II, 1955, 172); Пан Гнатковський..  Словник української мови в 11 томах
  11. крок — Кро́к, -ку м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346.  Словник української мови Грінченка