Значення в інших словниках
-
куверт —
куве́рт іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
куверт —
-а, ч., заст. Комплект столового посуду для однієї особи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куверт —
КУВЕ́РТ, а, ч., заст. Комплект столового посуду для однієї особи. На столі, сервірованому лише на чотири куверти, стояли різні закуски (Ю. Смолич); В кінці довгого столу було чимало вільних кувертів (О.
Словник української мови у 20 томах
-
куверт —
куве́рт (франц. couvert, букв. – накритий) столовий прибор.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
куверт —
НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи).
Словник синонімів української мови
-
куверт —
Куве́рт, -та; -ве́рти, -тів (накриття)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
куверт —
КУВЕ́РТ, а, ч., заст. Комплект столового посуду для однієї особи. На столі, сервірованому лише на чотири куверти, стояли різні закуски (Смолич, V, 1959, 746); В кінці довгого столу було чимало вільних кувертів (Полт., Повість.., 1960, 336).
Словник української мови в 11 томах