Значення в інших словниках
-
легенда —
леге́нда 1 іменник жіночого роду оповідання леге́нда 2 іменник жіночого роду умовні знаки та пояснення
Орфографічний словник української мови
-
легенда —
(гр. legenda — те, що має бути прочитане) оповитий казковiстю, фантастичнiстю, вишуканий за фоpмою, досконалий пеpеказ пpо наpодних геpоїв, iстоpичнi подiї : Легенда про Трістана та Ізольду, Легенда про Довбуша.
Словник стилістичних термінів
-
легенда —
див. вигадка
Словник синонімів Вусика
-
легенда —
I -и, ж. 1》 Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. || Вигадана, прикрашена розповідь про що-небудь. 2》 Що-небудь вигадане, неправдиве. 3》 муз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
легенда —
(від лат. legenda — те, що слід читати) — 1. Народна пісня з елементами фантастики про справжні події Середньовіччя. 2. Музичний твір в ХІХ — ХХ ст.
Словник-довідник музичних термінів
-
легенда —
ЛЕГЕ́НДА¹, и, ж. 1. Народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, місцевість і т. ін., оповита фантастикою, казковістю. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (М.
Словник української мови у 20 томах
-
легенда —
• легенда (від лат. legenda — те, що потрібно читати) - літ. та фольклор. жанр. Термін виник у добу Середньовіччя, спочатку стосувався лише опису життя святих. Ту чи ту Л. належало читати в церкві у день відповідного святого. У європ. л-рі Л. реліг.
Українська літературна енциклопедія
-
легенда —
леге́нда (від лат. legenda – те, що має бути прочитане) 1. Твори фантастично-казкового характеру про життя й діяльність якоїсь особи чи незвичайну подію. 2. Сукупність використаних у картографії і топографії умовних позначок та письмових пояснень до них.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
легенда —
жива́ леге́нда. Людина, яка зробила щось особливе, надзвичайне, а також героїчний вчинок, подвиг, нерідко пов’язаний із смертельною небезпекою і т. ін. І слово, і діло героїв — нетлінні — легендою стали живою (М. Упеник).
Фразеологічний словник української мови
-
легенда —
ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...
Словник синонімів української мови
-
легенда —
ЛЕГЕ́НДА¹, и, ж. 1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
легенда —
рос. легенда 1. Напис на монеті, медалі. 2. Видумана біографія, що застосовується в розвідувальних органах.
Eкономічна енциклопедія
-
легенда —
(лат. — те, що слід читати) 1. Пояснення умовних знаків, розфарбувань на картах і креслениках, які неможливо передати графічно (порівн. експлікація). 2. Пояснювальна записка до кресленика, схеми або карти. 3. Народний переказ про надзвичайні події, особи або неймовірна видумка.
Архітектура і монументальне мистецтво