Значення в інших словниках
-
манекен —
манеке́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
манекен —
-а, ч. 1》 Людська фігура з дерева, пап'є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. || перен. Про безживну, малорухливу, безвольну людину. 2》 спец. Дерев'яна фігура з рухливими руками й ногами, якою користуються художники для малювання різних поз людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
манекен —
МАНЕКЕ́Н, а, ч. 1. Людська фігура з дерева, пап'є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. Синіє в синьому промінні на галявині, як на смітнику, манекен без голови (С.
Словник української мови у 20 томах
-
манекен —
манеке́н (франц. mannequin, від голл. manneken – людина) 1. Макет фігури людини для примірювання одягу та його показу в магазинах, ательє. В минулому М. користувалися художники замість моделі. 2. Переносно – малорухлива, пасивна, безвольна людина.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
манекен —
Манеке́н, -на; -ке́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
манекен —
МАНЕКЕ́Н, а, ч. 1. Людська фігура з дерева, пап’є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. Синіє в синьому промінні на галявині, як на смітнику, манекен без голови (Вас.
Словник української мови в 11 томах