Значення в інших словниках
-
мобільний —
мобі́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
мобільний —
[моуб’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
мобільний —
-а, -е. 1》 Здатний до швидкого пересування; рухливий. Мобільні військові частини. Мобільний зв'язок. 2》 Здатний швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мобільний —
МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (з навч. літ.); * Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
мобільний —
ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ...
Словник синонімів української мови
-
мобільний —
МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (Нова іст., 1956, 140); *Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
Словник української мови в 11 томах
-
мобільний —
рос. мобильный рухливий, здатний до швидкої дії і переміщення.
Eкономічна енциклопедія