мілкота —
МІЛКОТА́, и́, ж., розм. 1. Маленькі, дрібні істоти або предмети. – Коло Катрі Мелася – третя моя дочка, а там вже пішла мілкота... (Марко Вовчок). 2. перен. Мізерність, незначність чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
мілкота —
МІЛКОТА́, и́, ж., розм. 1. Маленькі, дрібні істоти або предмети. — Коло Катрі Мелася — третя моя дочка, а там вже пішла мілкота… (Вовчок, VI, 1956, 246). 2. перен. Мізерність, незначність чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах