Значення в інших словниках
-
мірза —
мірза́ іменник жіночого роду, істота * Але: два, три, чотири мірзи́
Орфографічний словник української мови
-
мірза —
мурза, -и, ч. 1》 У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка має цей титул. 2》 У деяких народів Сходу – почесне найменування вищих чинів або вчених. 3》 У деяких народів Сходу – секретар, писар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мірза —
МІРЗА́, и́, ч. 1. У деяких народів Сходу – титул члена царської династії, а також особа, яка носить цей титул. 2. У деяких народів Сходу – почесне найменування вищих чинів або учених. 3. У деяких народів Сходу – секретар, писар.
Словник української мови у 20 томах
-
мірза —
мірза́, мурза́ (від перс. амір-заде – син еміра, князя) 1. В Ірані титул членів правлячої династії, ставиться після імені; шанобливе звернення до вищих урядовців і вчених; ставиться перед ім’ям.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мірза —
Мірза́, -зи́, -зі́ (араб., титул)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мірза —
МІРЗА́, и́, ч. 1. У деяких народів Сходу — титул члена царської династії, а також особа, яка носить цей титул. 2. У деяких народів Сходу — почесне найменування вищих чинів або учених. 3. У деяких народів Сходу — секретар, писар.
Словник української мови в 11 томах