наліт —
налі́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
наліт —
(злодіїв) напад, наскок, д. налет; (плівка) суга, осуга, (на овочах) пушок, пилок, п. туман, (на губах) смага, (на дні) осад, (у посуді) накип, п! ІРЖА; (слід) полиск, натяк, штрих, присмак, тінь, нашаровання <сов. нашарування>.
Словник синонімів Караванського
наліт —
[нал’іт] -л'оту, м. (на) -л'от'і, мн. -л'отие, -л'от'іў
Орфоепічний словник української мови
наліт —
-льоту, ч. 1》 Дія за знач. налітати I. З нальоту — а) не зупиняючись, на повному ходу, з розгону; б) дуже швидко; без труднощів, ускладнень. 2》 Раптовий напад (авіації, артилерії і т. ін.). || Напад з метою пограбування, обшуку і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наліт —
НАЛІ́Т, льоту, ч. 1. Дія за знач. наліта́ти¹. Коли опришок, блищучи [блищачи] очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто, на двір, – Маруся тремтіла (Г. Хоткевич). 2. Раптовий, стрімкий ворожий напад (перев. авіації, артилерії і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
наліт —
з нальо́ту. 1. Не зупиняючись, на повному ходу, з розгону. З нальоту пішли топтатися (білогвардійці) кіньми по живих тілах, хвацько дорубуючи з сідел тяжкопоранених, не здатних навіть звестися бійців (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
наліт —
ВІДТІ́НОК (незначна видозміна, тонка різниця, додаткове нашарування в чому-небудь), НЮА́НС, НАЛІ́Т чого, який, ПРИ́СМАК. Голос у старої пом'якшав, набрав теплих, задушевних відтінків (О.
Словник синонімів української мови
наліт —
НАЛІ́Т, льоту, ч. 1. Дія за знач. наліта́ти¹. ◊ 3 нальо́ту: а) не зупиняючись, на повному ходу, З розгону. — Чого задумався, земляче? — Хтось з нальоту оперіщив ззаду Хоминого коня.
Словник української мови в 11 томах